Перекладання відповідальності

https://www.instagram.com/reel/ChMu6TMjgXl/?utm_source=ig_web_copy_link

Протягом життя кожна людина зіштовхується зі стресовими та неприємними ситуаціями. Уникнути їх неможливо. Саме тому наша психіка, так само, як і наш організм, починає адаптуватися та застосовувати захисні реакції, щоб знизити ризик негативних і травматичних переживань.

📌Власне термін «захисні механізми» був введений Зігмундом Фрейдом. Згодом його послідовники та дочка Анна Фрейд більш докладно дослідили цю тему.

🟣 Отже, до основних психологічних захисних реакцій належать:

💎Заперечення.

✨Цей захисний механізм дозволяє ігнорувати і заперечувати негативну інформацію, щоб захистити психіку від травм.

✨Заперечення — це перша реакція на біль втрати, або на наявність небезпечного захворювання. Людина може робити вигляд, що нічого не сталося і навіть злитися, коли їй хтось говорить зворотнє.

💎Витіснення.

✨Витіснення чимось нагадує заперечення. Це усунення зі свідомості неприємних переживань.

✨Проявляється в забуванні того, що заподіює психологічний дискомфорт. У результаті людина не пам'ятає травматичні події минулого, а також перестає усвідомлювати внутрішні конфлікти.

💎Проєкція.

✨Це підсвідоме приписування людям власних внутрішніх мотивів, рис характеру і переживань.

✨Цей механізм психологічного захисту дає можливість зняти із себе відповідальність за власні бажання, які здаються неприйнятними.

💎Інтроєкція.

✨Це схильність привласнювати чужі норми, правила, установки, переконання, думки, цінності без спроби розібратися в них і критично переосмислити.

✨Ця захисна реакція зустрічається дуже часто, адже вся освіта та виховання побудовані на механізмі інтроєкції.

✨Якщо в дорослому віці людина без спроби осмислення приймає будь-які норми, правила, цінності, які намагаються їй нав'язати, то втрачає зв'язок із собою, власними бажаннями та мотивами.

✨Такою людиною легко маніпулювати, адже вона не чує своїх потреб, не розуміє чого хоче та до чого прагне.

💎Раціоналізація.

✨Це знаходження прийнятних причин і пояснень для неприйнятних думок або дій. Мета цього захисного механізму — збереження високого рівня самооцінки.

за матеріалами Ворман Ю.

Як створити сприятливі психологічні умови для тих, хто повернувся з війни

🤲 Як створити сприятливі психологічні умови для тих, хто повернувся з війни

🔙Минулого тижня ми розповідали, як говорити про війну з тими, хто був там. Не варто очікувати від людини, яка побувала в зоні бойових дій, що вона ділитиметься з вами емоціями чи обговорюватиме пережиті події.

🔺По-перше, вона може цього просто не потребувати.

🔺По-друге, вона може не хотіти обговорювати це саме з вами. Це може відбуватися з різних причин — через недовіру саме до вас, неготовність узагалі торкатися «болючих тем», небажання вносити війну в мирне життя, а також прагнення захистити вас від того, крізь що вона пройшла.

🔺Іноді відкритися комусь чужому легше, ніж близьким.

🪖Досить часто побратими стають ближчими для військовослужбовців, ніж родина. Поставтеся до цього з розумінням. Пройдений важкий шлях було розділено з іншим, вони вижили разом, у них є спільний досвід, історії та жарти. Бойовий товариш може стати тим, із ким пов’язане життя, хто розуміє й підтримує, хто здатний розділити переживання та зрозуміти без слів. Часто така взаємна підтримка дає змогу легше адаптуватися до умов, що змінилися.

🍀Порадійте життю й самі — ваше «кисле» обличчя не підтримає оточуючих. Іноді навпаки — здатне викликати почуття провини через те, що непростий стан людини впливає на інших. Насправді нікому не стане ліпше, якщо вам погано. Не варто зупиняти своє життя заради інших — військові воюють за те, щоб країна жила. Дивно буде також робити вигляд, ніби нічого не сталося, й не обговорювати тему війни. Від цього бойові дії не припиняться. Радше робити щось задля перемоги на своєму місці — те, що приносить користь, дає змогу знаходити сенс і адаптуватися до нових умов.

❌Фрази, які не мають звучати: «Я тебе розумію», «Ох ти ж бідненький!», «Ти мусиш…», «Ти повинен…», «Усе буде гаразд». Вони не працюють. Ми реально не знаємо, що саме людина пережила, як вона це зробила, що з нею зараз. Ми не можемо пообіцяти, що в світі зникне зло й стане безпечно жити.

✅Найголовніші фрази в цей момент: «Я поруч», «Ти не сам». І справді — залишатись разом і долати життєві труднощі спільно є надзвичайно цінним під час війни.

🙅Не варто також називати людину «хворою», «нещасною», «такою, що потребує лікування». Ненормальність зараз породжується ситуацією. Всі переживання та реакції є нормальними в ненормальній ситуації війни. Кожен реагуватиме за цих обставин із огляду на наявні цінності, ідеї, знання, ресурси, фізичні й душевні сили. «Нормалізація», розуміння того, що відбувається з людиною, дає змогу зменшити її напругу з цього приводу. Психологи пропонують безліч брошур, буклетів, розповсюджують інформацію через ЗМІ та соціальні мережі саме задля психологічної просвіти населення.

❕Для кожної людини першочерговим є забезпечення її базових потреб. Потурбуйтеся про це — створіть можливість поїсти, виспатися, помитися. Проте бажання нагодувати чимось смачним не має перетворюватися на насильство. Змушувати щось робити — теж не найкраща ідея. Коли людина переживає сильні емоції, організм витрачає багато енергії, а тому потребує тривалішого відновлення. Якщо в людини з’являються нові здорові звички, їх варто підтримати. Це може стати не лише фізичним, а й психологічним ресурсом.

🆕Війна змінила життя всіх нас, але різною мірою. Нове часто сприймається вороже. Тому перед тим, як щось змінювати, спитайте іншого, чи готовий він до цього. Іноді найбільш ресурсним є щось звичне, те, що було в мирний час, — випити чаю з улюбленої чашки, скрип дверей, знайомі запахи тощо. Тому переставити меблі перед поверненням воїна додому може виявитися не найкращою ідеєю. Йому доведеться адаптуватися ще й до цього. Якщо це можливо — не змінюйте звичних умов побуту. Ритуали, які були до війни, також можна зберігати — це дає відчуття стабільності, контролю над ситуацією.

Джерело: ZN,UA

Що таке посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

Стресові розлади пов’язані зі стресом та травмою. Вони можуть розвинутися в людини, якщо вона пережила шокуючу, страшну або небезпечну подію. Травмуючими є події, які виходять за рамки типового стресу: це смерть, важкі тілесні ушкодження, різні види насильства, стихійні лиха, бойові дії, безпосереднім учасником або свідком яких є особа. Для дітей травмуючими можуть бути ситуації, пов’язані з домашнім насильством – у тому числі, коли дитина є свідком, хірургічними втручаннями, шкільним булінгом.
У цифрахРозлад мають близько 6,8% осіб різного віку, жінки – майже втричі частіше, ніж чоловіки. Близько 40% учнів шкіл стикнулися з травматичними подіями, а 3-8% мають посттравматичний стресовий розлад.
Як зрозуміти, що у вас ПТСРСимптоми розладу можуть виникати в короткий або триваліший період після травматичної події – як правило, протягом перших трьох місяців. Людина може мати небажане повторне переживання травматичної події, намагатися уникнути гнітючих спогадів, бути більш збудливою та реактивною, мати негативні думки про себе чи триматися відсторонено від інших.
Основні ознаки розладу включають:
Травматичний досвід: смерть, важкі тілесні ушкодження, сексуальне насильство тощо.
Повторне переживання травматичних подій: гнітючі спогади або сновидіння; почуття, ніби травматичні події відбуваються знову; сильні емоційні чи фізіологічні реакції при нагадуванні про травматичні події.
Уникаюча поведінка: намагання уникнути гнітючих спогадів, думок чи почуттів, що стосуються травматичних подій.
Негативні зміни в думках та настрої: нездатність пригадати важливі аспекти травматичних подій; стійкі спотворені думки про причини та наслідки цих подій, себе, інших чи світ; втрата інтересу до значимої діяльності та нездатність переживати позитивні емоції; почуття відстороненості чи відчуження від інших.
Збудливість та реактивність: дратівливість, вибухи гніву, ризикована поведінка, надмірна пильність, порушення сну.
Деперсоналізація – відчуття відстороненості від власних психічних процесів або тіла. Або дереалізація – постійні або періодичні переживання нереальності оточення.
Як лікуватисяПТСР піддається лікуванню і через багато років після травмуючої події. Це означає, що ніколи не пізно звернутися по допомогу. Перед початком лікування слід ретельно оцінити симптоми, щоби визначити важкість розладу. Якщо ви звернулися до сімейного лікаря, то для діагностики він може спрямувати вас до фахівця із психічного здоров’я – наприклад, психолога чи психіатра.
Якщо у вас м’які симптоми ПТСР, або вони тривають менш ніж 4 тижні, лікар може запропонувати вам тактику спостережливого очікування. За цього підходу лікар буде уважно моніторити ваші симптоми, щоби визначити, вони послаблюються чи посилюються. Двоє з трьох людей, у яких розвинулись симптоми після травмуючої події, видужують самостійно протягом декількох тижнів.
Якщо вам діагностований ПТСР, який вимагає лікування, у першу чергу застосовується психотерапія. При лікуванні ПТСР може застосовуватись когнітивно-поведінкова терапія, EMDR-терапія (десенсибілізація та опрацювання травми рухом очей) або групова психотерапія.
Медикаментозне лікування, як правило, призначають у випадках, коли психотерапія не дала достатнього результату, є супутні розлади психічного здоров’я (наприклад, депресивний розлад), або психотерапія не ефективна через існуючу загрозу подальшого травмування (наприклад, у випадку домашнього насильства).
Як жити із ПТСРХоча лікування та видужання від ПТСР може тривати деякий час, ви можете допомогти собі почуватися краще протягом цього часу. Ось кілька речей, які ви можете зробити:
Будьте на зв’язку зі своїм лікарем та дотримуйтеся плану лікування.
Займіться фізичними вправами, майндфулнес практиками або іншою діяльністю, яка допомагає зменшити стрес.
Намагайтеся дотримуватися режиму сну, харчування, фізичної активності.
Ставте реалістичні цілі й робіть те, що вам по силах.
Проводьте час із друзями чи родичами, яким довіряєте, та розповідайте їм про речі, які викликають у вас симптоми розладу.
Налаштуйтесь, що ваші симптоми будуть минати поступово, а не відразу.
Уникайте вживання алкоголю або наркотиків.
https://www.mh4u.in.ua/shukayu-dopomogu/shho-take-posttravmatychnyj-stresovyj-rozlad-ptsr/

ЮНІСЕФ

Твоя сила. Практикум для дітей та підлітків

Книга дитячої психологині Світлани Ройз

Опис

Складні часи роблять дітей більш вразливими й одинокими. Стрес часто робить і дорослих, і дітей безпомічними, та саме зараз ми всі так потребуємо опори на внутрішню силу. Повернення собі сили.

Діти не завжди можуть сформулювати те, що їх турбує. І, на жаль, саме зараз не завжди можуть прийняти допомогу.

Ця книжка – практикум для дітей і підлітків, у якій кожне просте завдання може стати містком до відчуття сили, розуміння своїх емоцій. У ній є як заохочення до роздумів, так і конкретні практики з регулювання емоцій.

Усі 22 практики можна робити у своєму темпі подумки, можна працювати в самій книжці-практикуму, можна вирізати запропоновані шаблони і працювати з ними, можна розмальовувати.

Використовувати книжку діти можуть як самостійно, так і на уроках. Також її можна пропонувати для опрацювання з психологом. До кожного завдання є просте пояснення.

Психологиня Світлана Ройз розробила цей практикум за 3 місяці до війни, коли відчувала, що діти потребували більшої підтримки та зміцнення. З початком повномасштабної війни довелося його трохи змінити, щоби зробити акцент саме на внутрішній силі, забравши те, що зараз може спричинити травматизацію.

Для всієї команди, що працювала над практикумом, так важливо, щоб усі ми, діти і дорослі (а цей практикум можна використовувати й дорослим), відчували більше стійкості, впевненості та сили.

https://www.unicef.org/ukraine/documents/your-power-royz

Заняття з першокласниками

Психогімнастика для першокласників

Колектив Люботинської ЗОШ №4 бере участь в акції «Смілива гривня», яку організовує Національний Банк України. Усі зібрані кошти надійдуть українській армії.

З 26 вересня по 20 жовтня в кабінеті директора стоятиме пляшка, в яку всі охочі можуть кидати банкноти або монети 10, 50 копійок та монети 1, 2, 5, 10 гривень.

Поради батькам під час війни

Війна торкнулась кожного. Немає куточка України, немає місця на карті світу де б не знали про напад Росії на Україну і початок війни. А надзвичайні ситуації завжди мають тісний зв’язок з стресом та відчуттям тривоги, та попри це вимагають у людей високого рівня сфокусованості, зібраності та контролю над ситуацією. Тут ми разом з інтернет-гуртівнею Bookopt підібрали для вас поради для батьків, як мінімізувати вплив війни на психіку дитини та “триматись на плаву”. А також додаємо кілька варіантів чим зайняти дітей в цей нелегкий час.

Війна = стрес. Стрес, що відчувають не лише дорослі, для яких ситуація цілком зрозуміла, а й діти. Постійне відчуття небезпеки, підвищена тривожність, зміна звичного графіку дня, тай взагалі постійні зміни та переміщення - можуть не лише збити дитину з пантелику, а й дуже її налякати. В цей момент виникає дуже важливе питання: А як забезпечити психологічний комфорт дитини в таких умовах?

Спокійні батьки - спокійні діти.

Мантра, яку ви повинні запам’ятати. Особливо це стосується маленьких дітей, адже вони копіюють поведінку дорослих. Отож, як підтримати дитину в цей нелегкий період.

План дій

Для того аби виконати цей пункт вам потрібно скласти маршрут в укриття та проговорити з дитиною інструкцію щодо послідовності її дій. Не намагайтесь згладити гострі кути, просто вживайте короткі та чіткі фрази. Оскільки, діти краще сприймають інформацію наочно найкращим варіантом для пояснення буде малюнок. Зобразіть карту укриття, локації які там знаходяться, його функціонал, де знаходиться вхід та вихід. Так дитина швидше сприймає інформацію, адже діти краще сприймають наочно.

Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби

Важливо вести спостереження за емоціями дітей та рівнем активності. Потрібно аби дитина проговорвала з вами ситуацію та свій емоційний стан, ставила запитання, які її цікавлять чи турбують. Якщо дитина впала в стан ступору, то важливо повернути дитину до вербальної відповіді та діяльності. Поставте три найпростіших запитання й чекайте відповіді. Можна також масажувати кінчики пальців, мочки вух, запропонувати гру, або ж дати завдання щодо дії (принеси, подай, зроби), також дати випити води, чаю, поїсти та обійняти. Реагуйте на потреби дитини, задовольняйте їх за можливості – це поверне дитину до відчуття безпеки. Також завжди можна зайнятись з дитиною рукоділлям, наприклад ліпленням з пластиліну. Це заняття дозволить і вам відволіктись від буденності та новин і стане чудовим способом для розвитку дрібної моторики рук. Доречі, такі маніпуляції не лише розвивають дитячий мозок, а й допомагають підтримати мозкову активність дорослого. Для цього вам потрібно зробити декілька простих кроків на сайті інтернет-гуртівні Bookopt, знайти пластилін чи інші потрібні вам товари та придбати їх за вигідною ціною.

Проговорюйте емоції

Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість через те, що відбувається навколо, слова «не переживай» чи «тобі не варто злитись» не є достатньо дієвими. Скажіть: «Я бачу / мені здається, що ти налякана / злишся». Дитина буде розуміти, що вона не залишилась сам на сам зі своїми переживаннями. У якості підтримки не варто давати обіцянок, які не залежать від вас: «все буде добре», «нічого не станеться», натомість скажіть: «що б не сталось, головне – ми одне в одного є». Якщо діти грають чи малюють «війну» – не забороняйте їм. Програйте, прокричіть, озвучте, промалюйте емоцію. Це допоможе впоратися з емоціями та знизити рівень тривоги, напруги. Від напруги ви також можете позбутись малюючи. І для цього, як ми вже встигли з’ясувати, не потрібно бути художником. Можна просто придбати картину по номерах на сайті інтернет-гуртівні Bookopt та знімати стрес малюючи. Для діток також є своя категорія картин, яка дозволить їм долучитись до вас у цій справі.

Дотримуйтесь рутини, наскільки це можливо

У часи невизначеності важливо відтворювати та зберігати послідовність дня наскільки це можливо. Завдяки ви зможете відчути контроль над власним життям. До того ж сталий графік позитивно впливає і на дитину, оскільки при правильній організації дня дитина розвивається рівномірно та почуває себе добре. З самого ранку і до вечора, загинаючи пальчики, проговорюйте та відтворюйте послідовність дня. Намагайтесь гуляти та розважатись, адже не варто забувати про буденні речі, якщо у вас є змога їх виконувати.

Дбайте про себе

Пункт, який ви вже могли побачити в попередній статті, але він насправді є важливим для кожного. Я часто чую від друзів і знайомих “Хотіла пофарбувати волосся чи зробити манікюр, але зараз не часі, війна”. І так, в нашій країні зараз триває війна, через втрогнення Росії та зазіхання на суверенні території незалежної європейської держави. Але якщо ви знаходитесь в межах областей де не ведуться активні бойові дії то ви повинні знати, що дбати про себе не соромно. Робити звичні речі - це нормально. І крапка, і немає жодних але і чи якщо. Нормально бути живим і задовольняти свої потреби. Нормально ходити на роботу і заробляти гроші, адже таким чином ви підтримуєте Україну на економічному фронті. Це набагато важливіше ніж нам здається. Зброя і військова техніка не беруться з повітря, їх купують не лише волонтери ай держава, а звідки їй взяти гроші, якщо ми не будемо платити податки. Звідки взяти надходження в бюджет, якщо ви думаєте “А зараз не до книжок, не до нового одягу тощо”. Отак, а тут все тісно переплетене нитками, і якщо одна ниточка випадає то руйнується весь виріб. Ну в загальному я розповіла багато, сподіваюсь вдалось донести думку. Доречі, а який ваш рівень довіри до ЗСУ? Бо в мене він настільки високий, що я вже почала готувати себе до літньої відпустки, яку я планую провести в Криму. Ви також можете почати роботу над своєю фізичною формою завдяки спорттоварам, що активно з’являються на сайті нашої інтернет-гуртівні Bookopt. Ви можете скористатись моментом і підтягнути не лише свій мозок, але й тіло.

Ми з усім впораємося

Закінчуйте розмови з обережністю. Важливо аби дитина знала, що вона не залишиться на самоті. Після завершення розмови про важливі речі, оцініть емоційний стан та рівень фізичного реагування: спостерігайте за мовою тіла, оцінюйте рівень занепокоєння. Завершуйте на позитивному, створюйте спільні традиції дня та його завершення (обійматися, молитися, пити чай або ж співати). Обмежте кількість розмов та прослуховування новин про війну в присутності дитини. Такий собі невеличкий інформаційний вакуум, який дозвозволить відділити дитину від негативних наслідків війни.

Продовжуйте оточувати дитину любов’ю і турботою.

Все буде Україна!

З кожним днем ми все ближче до перемоги. Віримо в ЗСУ та наших військових. Віримо в силу нашого народу та єдність нації.

Слава Україні! Героям слава!

Google forms для батьків першокласників

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeGhgLcL0i6g8geoWD126xWFfmnvnB_PXLn6fLk6mW_5hoGWg/viewform

Адаптація до школи

Період адаптації дітей до школи має індивідуальний характер.

Він може залежити від характеру дитини від її темпераменту, від оточуючих осіб, а також ж від задоволення, яке вона отримує в школі.

Шановні батьки не забувайте про те що ваші діти залишаються дітьми, їм цікава гра в першу чергу, тому не говорить з ними дуже серйозним тоном а переведіть все в ігрову форму візьміть ляльку чи можливо lego і спробуйте погратися про школу. Ви можете дізнатися багато цікавого, якщо дитині там подобається і взагалі не отримати ніякої інформації, якщо дитина ходить в школу під тиском.

Пам'ятайте про те, що ваша дитина становиться з кожним днем старшою вона може мати свої обов'язки, виконувати певні дії, говоріть її про те що вона в змозі це зробити це їй під силу.

#НЕ_ВЕДУСЬ

З учнями був проведений онлайн урок #Не_ведусь

23.04.2021

Дистанційне навчання

Доброго дня!!!!

Як підтримати першокласників під час дистанційного навчання

https://drive.google.com/drive/folders/1J4c7Dhx6aCiiwQZXP0NuvHWYz_JOqQMY?usp=sharing

Знаву ми з вами навчаємось дистанційно.

Пригадаємо, рекомендації щодо дистанційного навчання

https://www.youtube.com/watch?v=mjh2ErwcbdA&t=104s

Професйна орієнтація 9 кл

Професійне орієнтування

Учні які готуються до дорослого життя можуть перевірити до якої професії ви більше схильнію

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/proforiyentaciya-shkolyariv/2021/18.01/buklet%20dlya%20molodi.pdf

Дистанційне навчання

Дистанціне навчання потребує уваги не лише вчителів та учнів а також батьків. Саме на плечі батьків лягає відповідалність за організацію робочого місця дитин а також дотримання розпорядку дня.

За консультацією звертатися в месенжер Viber чи тел. 063-057-31-07