Педагоги

Навички, які необхідні педагогу, щоб надавати дітям підтримку:

Активне слухання. 

Допомагаємо дитині впоратися з її почуттями. Дитині потрібно, щоб її почуття приймали та поважали: можна спокійно та уважно вислухати дитину; можна визнавати почуття дитини словами «так», «хм», «зрозуміло»;можна назвати почуття: «ти стурбований», «ти засмучена», «ти сердитий». Покажіть, що розумієте бажання дитини. Надайте її можливість уявити це: «Я б хотіла, щоб такого не було, щоб все у нас було спокійно і не потрібно було переживати за батьків/чи за цю ситуацію» (як приклад). Вміння ставити питання, які спонукають дитину до розмови: «Я уважно тебе слухаю...», «Це важливо, що ти розповідаєш...», «Міг би ти розповісти про це більше.». 

Встановлення відносин, що базуються на довірі. Надання корисного та заохочувального зворотного зв’язку. Вміння концентрувати увагу на можливостях та рішеннях, а не на проблемах. Спостерігати за поведінкою дитини тривалий час. Розуміння та правильне використання невербальних засобів вияву почуттів; терпиме та неупереджене ставлення. Чуйність та співчуття.

Методика  «РЕСУРСИ НАШОЇ РОДИНИ»  

Мета: нормалізація психологічного стану дитини через роботу з її батьками або дорослими, які піклуються про неї.

Коли використовують: після надання першої психологічної допомоги або у ситуації, коли першопочатковий період вже минув. 

1. Кожен члени родини бере аркуші та пише по п’ять прикладів:

людей, які завжди підтримували їхню сім’ю; 

улюблених справ сім’ї;

 приємних спогадів сім’ї;

речей, що дають їм відчуття задоволення. 

2. Якщо є можливість, то варто озвучити та порівняти відповіді, обговорюю їх родиною, уточнити те, що необхідно прояснити. 

3. Запитати членів родини, як їм працювалось, про що вони думали, коли писали приклади. 

4. Для закріплення ефекту бажано зробити колаж з використанням ужитих паперових журналів, роздруківок або намалювати «мапу ресурсів родини».

5. Виготовлений колаж або малюнок повісити вдома та протягом наступного тижня зробити максимальну кількість дій, пов’язаних з тим, що є в колажі або на малюнку. 

6. Обговорити між членами родини, що від їхнього психологічного стану залежить стан дитини тому важливо зміцнювати їх. Це створюватиме позитивну атмосферу в родині заради дорослих і дітей.

Поради вчителю з психологічної підтримки учнів

Підтримуючи звичний шкільний розпорядок, педагог допомагає дітям відчувати безпеку, а також те, що є речі, які залишаються звичними. 

Підготовка та проведення  певних шкільних подій (свято першого дзвоника, конкурси та інше) також може продовжуватися. 

У періоди великих хвилювань (наприклад, роковини смерті близької людини) батьки можуть не дозволяти дітям ходити до навчального закладу, в принципі батьки мають право залишити дитину вдома, але повернення до звичного життя допомагає дитині зміцнити почуття безпеки та здатності керувати своїм життям. 

Підтримка звичного способу життя дуже позитивно діє на дитину та є для неї доказом власної безпеки та стабільності.

Педагогічному працівнику потрібно бути уважнішим до дітей, адже деякі з них можуть демонструвати ознаки стресу. Ці ознаки не варто залишати без уваги, а краще звернутися за допомогою до фахівців.

Сьогодні 8.12.2022

Відбулося засідання ТМО ПП

 Люботинської територіальної громади

З листопада командою «Підтримай дитину» започатковано реєстрацію на курси підвищення кваліфікації для освітян. Через складну ситуацію зі світлом та інтернетом в країні курси перенесені на січень 2023 року. 
Це доречне рішення, адже протягом місяця триватимуть канікули в закладах освіти. Це означає, що є чудова можливість приділити час для себе та зайнятися самоосвітою.

Форма реєстрації:
https://docs.google.com/forms/d/1pueIddvEKECJpWIj8P-31p66-UHUD4oT_KoSKqgJ9Bk/edit

Всі програми курсів підвищення кваліфікації будуть викладені на нашому сайті https://helpchild.org.ua/

Чому війна є Т – ТРАВМОЮ 

Судити про те, що таке війна, могли б по-справжньому тільки мертві: тільки вони одні дізналися все до кінця. (Еріх Марія Ремарк «Чорний Обеліск») 

Учасники бойових дій мали:

Š небезпеку для життя, здоров’я (обстріли, атаки);

 Š поранення; 

Š бачили смерть інших, розстріли;

 Š бачили мертві тіла або частини тіл; 

Š були в полоні, зазнавали тортур, знущання;

Š вбивали (ранили) інших;

 Š втрачали близьких людей. 

Після травматичних подій життя вже більше не таке, яким було раніше. Час, проведений у зоні бойових дій, отриманий та пережитий там досвід може впливати на бійців. Їх ідентичність, їх емоції та фізіологічні реакції, їх погляд на життя і взаємодія з іншими якимось чином можуть змінитися. Можуть з’явитися думки про те, що вони щось зробили не так, що заслужили те, що з ними відбувається. Іноді вони можуть відчувати провину за те, що залишилися живими, а товариші загинули. Більшість із вищевказаних травматичних подій зберігаються в пам’яті як травматичні спогади. Для того, аби відновитись після пережитих травмуючих подій та повернутись до мирного життя, бійці мають впоратися із емоційними переживаннями і, разом з тим, подолати тривожне сприйняття світу, почати йому довіряти і не очікувати на небезпеку в майбутньому. Доведено, що нашій психіці простіше пережити те, що сталася природна катастрофа, аніж жахіття, які спричинила людина, які спричинила людина (вбивство, тероризм, тортури, зрада, скривдження, насильство тощо).

СИНДРОМ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ

 - це стан фізичного і емоційного виснаження, яке є результатом надмірної роботи, високих вимог до самого себе і постійного стресу. Виявляється як в формі фізичної втоми, так і в почутті психологічної та емоційної виснаженості.

Чинників емоційного вигоряння багато і, в основному, вони пов'язані з виконанням професійних обов'язків: занадто багато роботи без відпочинку і спілкування з оточуючими, проблеми у взаєминах з близькими людьми, велика кількість обов'язків, відсутність необхідної кількості сну. Крім того, сприяти розвитку емоційного вигорання можуть певні риси характеру. Наприклад, перфекціонізм, песимізм, прагнення контролювати кожен аспект роботи і свого життя, небажання делегувати обов'язки.

22 вересня з педагогами Люботинської ЗОШ №4 проведено відео зустріч з психологом Ляховою Наталією

з педагогами Караванської гімназії 

проведено відео зустріч 21.09.2022

Сили на нулі: як волонтерити не на шкоду собі?*

🚀Люди не є вічним двигуном. Ми думаємо, що можемо щось робити без упину, та насправді це не так. 

☝️Головна проблема - не розраховувати свої сили раціонально і не відчувати, коли вже настає виснаження і вигорання.

🪖На війні завжди є тил та фронт. Військові на фронті підлягають ротації. Волонтери в тилу зазвичай ігнорують перерви, і це відбувається з багатьох причин:

🔻як правило, у невеликих фондах немає визначених людей, які  б стежили за ротацією команди;

🔻люди вважають, що не мають морального права робити перерви через значно меншу загрозу життю, ніж на фронті; 

🔻немає переходу із короткостроковогопланування (яке притаманне першим місяцям війни) на середньострокове та довгострокове; 

❕Виснаження 

🟡 Кожен має свій запас сил, який активно витрачав ці чотири місяці. Але він закінчується, і в якийсь момент настає нуль. 

🟡 Виснаження відбувається тоді, коли волонтери не мають своєї межі й не дбають про власні потреби, в також коли їхній запас енергії вже закінчився. 

🟡 Завдання волонтера який активно перебуває в тилу – уважно ставитися до себе. Бо (за власним вибором) він є ресурсом, який має бути ефективним. 

⚠️Зупинятися, щоб відновитися - це частина ефективності. 

🟡Коли волонтери не чутливі до свого виснаження, у кінцевому результаті це закінчується вигоранням. Це значить, що рівень енергії вже пішов від нуля у мінус, а будь-які локальні спроби відновитися не покривають витрат енергії. 

🟡Якщо ігнорувати вигорання, то воно через якийсь час автоматично приведе людину у стан депресії — природний режим збереження енергії. 

🟡На жаль, це чекає кожного, хто нечесно відповідає собі на запитання, чи має у собі ресурс віддавати. 

🟡Якщо телефон розрядився, то його потрібно зарядити. Так само з людиною. 

🟡Якщо вона відчуває виснаження, то потрібно взяти тижневу мінівідпустку у межах можливості. В ідеалі - це мінімум три дні, аби без роботи, і чорти дні - іншої праці, але без волонтерства. 

🟡У певному сенсі це ротація, як у війську. 

❔Поставте собі питання: чи можу я в такому об’ємі волонтерити пів року чи рік? Чи маю я не це сили та ресурси? 

🟡Якщо ні - розподіліть свої ресурси по-іншому. Наприклад, волонтерити дві години вдень, замість п'яти. Але якщо ви продовжите це робити системно пів року чи рік  - користі буде значно більше. 

❗️Вигорання

🔴Якщо виснаження переходить в вигорання, то воно потребує вже двох дій: 

1️⃣спочатку відновлення, 

2️⃣а потім побудови системи контролю своїх ресурсів. Бо якщо людина вигоріла,  то ігнорувала усі рівні сигналів свого тіла та психіки зупинитись. Треба буде робити так, щоб це не повторилось. 

🔴 На жаль, будь-які професії, пов’язані з людьми — перші кандидати на вигорання.

🔴Людям дуже важко оцінити можливості свого емоційного ресурсу, на відміну від фізичної втоми, наприклад.

🆘Перша допомога собі під час вигорання:

1️⃣зупиніться, візьміть перерву і не картайте себе за це. Такі кроки допоможуть вам збавити темп та перезавантажитись.

2️⃣після перерви чесно скажіть собі, скільки часу ви можете виділяти на волонтерство у довготривалій перспективі (мінімум пів року). 

🔴Якщо даючи відповідь відчуваєте втому, роздратування, виснаження чи нудоту, то треба зменшити масштаб волонтерства, бо історія повториться знову.

_Джерело: державний Центр стратегічних комунікацій_

Якщо у вас є доступ до різноманітних антистресових розмальовок, можете скористатися ними. Якщо таких нема, допоможе навіть малювання нерозбірливих каракуль на листі паперу. 
💠Дітям можете запропонувати  малювати їхній настрій, стан, страхи. Під час такого малювання та словесного опису малюнка дитина розвантажується та відновлюється. Тому заохочуйте це заняття. 
📌Метод зображення своїх страхів та емоцій із проговоренням підходить не лише дітям, а й дорослим. 
🎼 Слухати улюблену музику де можливо. Співайте. 
💠А якщо ви зможете долучити й інших людей до цього заняття, то отримаєте не тільки заспокоєння, а й відчуття згуртованості та єдності.
📲 Робіть перерву у споживанні інформації.   
💠Зосередьте увагу на декількох джерелах, які надають лише офіційну, перевірену інформацію. Намагайтеся не переглядати новини перед сном.
📚Читайте художню літературу, поезію. 
💠У західних країнах було проведено багато досліджень, які довели, що поезія має надзвичайно позитивний вплив на нашу психіку.
🌬Метод «Дихання життя». 
💠Коли у вас є нагальна потреба в тому, щоб заспокоїтись або послабити напад панічної атаки, зробіть повний вдих — затримайте дихання на три рахунки — повний видих — затримка дихання на три рахунки — повторення вправи.

за матеріалами Ворман Ю.

Вплив умов карантину на наше психічне здоров’я та самопочуття не варто недооцінювати. Життєва ситуація у якій ми опинилася є не звичною для усіх нас, вона мобілізує в нас сили, щоб справлятися з власним стресом та підтримувати значимих для нас людей. Саме тому важливо спробувати не розпорошувати власний час та енергію на питання, які вирішити не можливо, зміни, які не настануть раніше визначеного для них часу, й на конфлікти, яких можна уникнути. Цілі, які ви ставите перед собою або ж приймаєте для себе від оточення мають бути реалістичними, зрозумілими й чіткими. Це наповнює їх сенсом, а результати подоланих викликів сприймаються як винагорода.

Створіть зручні умови для себе та оточуючих

Обговоріть, розплануйте та дотримуйтесь графіку навчання чи робот

Плануйте наперед, щоб заощадити сили та енергію

Не відкладайте на потім те, що можете зробити впродовж наступних 15 хвилин

Не приховуйте та обговорюйте свої думки чи емоції, щодо режиму та завдань.

https://www.youtube.com/watch?v=MnOCtMrvEG0&list=PLbrO4bE48Wa9JLPY5VrAkQ0smKmU82HcD

Багато різних рекомендацій, але хочу зазначити що під час дистанційного навчання пам'ятайте що робота повинна мати фіксований час (навіть якщо Ви починаєте не зранку), зробіть налаштування на ваших телефонах. 

Будьте здорові та щасливі.   

Результати діагностування 

на семінарі вчителів основ здоров'я від 22.10.2020

ПСИХОЛОГІЧНЕ ВИГОРЯННЯ

Емоційне виснаження розглядається як основна складова «професійного вигорання» та характеризується заниженим емоційним фоном, байдужістю або емоційним перенасиченням.

                Отже, зверніть увагу на власні емоції, що подобається а що навпаки бісить, корегуйте їх. Деперсоналізація -це не про вас. Рекомендую звернути увагу на професійні досягнення проаналізувати чи задоволені ви своїми досягненнями. Спитайте себе: В чому причина незадоволення? Чого не вистачило? Що зайве?

Отже, зверніть увагу на власні емоції, що подобається а що навпаки бісить, корегуйте їх.  Деперсоналізація -проявляється у деформації стосунків з іншими людьми. Рекомендую звернути увагу на професійні досягнення проаналізувати чи задоволені ви своїми  досягненнями. Спитайте себе: В чому причина незадоволення? Чого не вистачило? Що зайве?

            Отже, зверніть увагу на власні емоції, що подобається а що навпаки бісить, корегуйте їх. Деперсоналізація -це не про вас. Рекомендую звернути увагу на професійні досягнення проаналізувати чи задоволені ви своїми досягненнями. Спитайте себе: В чому причина незадоволення? Чого не вистачило? Що зайве?

Деперсоналізація проявляється у деформації стосунків з іншими людьми. В одних випадках це може бути зростання залежності від іншихлюдей, у інших — зростання негативізму, цинічності установок і почуттів стосовно реципієнтів: пацієнтів, клієнтів, підлеглих тощо.

Редукція особистих досягнень полягає або в тенденції до негативного оцінювання себе, своїх професійних досягнень та успіхів, негативізмі щодо службової гідності і можливостей, або у нівелюванні особистої гідності, обмеженні своїх можливостей, обов'язків щодо інших.

Методика діагностики рівня «емоційного вигорання» В.В.Бойка

    У розвитку синдрому вигорання виділяють три стадії: 

Перша стадія (Фаза напруження). Всі ознаки та симптоми проявляються в легкій формі через турботу про себе, наприклад, шляхом організації частих перерв у роботі. Починається забування якихось робочих моментів (наприклад, невнесення потрібного запису в документацію). Зазвичай на ці першочергові симптоми мало хто звертає увагу. Перша стадія може формуватися протягом трьох-п`яти років. Напруження має динамічний характер, що обумовлюється постійністю, що вимотує, або посиленням факторів. 

Це знаходить вияв у таких симптомах, як: 

1) переживання психотравравмуючих обставин – людина сприймає умови роботи та професійні міжособистісні стосунки як психотравмуючі; 

2) незадоволеність собою - незадоволеність власною професійною діяльністю і собою як професіоналом; 

3) «Загнаність у кут» - відчуття безвихідності ситуації, бажання змінити роботу чи професійну діяльність взагалі; 

4) тривога й депресія – розвиток тривожності у професійній діяльності, підвищення нервовості, депресивні настрої. 

Друга стадія (Фаза «резистенції») - характеризується надмірним емоційним виснаженням. Спостерігається відсутність інтересу до роботи, потреби в спілкуванні: не хочеться бачити тих, з ким спеціаліст працює, тиждень триває нескінченно, поява стійких соматичних симптомів: немає сил, енергії, особливо, в кінці тижня, головні болі вечорами, підвищена дратівливість, збільшення кількості простудних захворювань. Людина може почувати себе виснаженою після доброго сну і навіть після вихідних. Час формування даної стадії, в середньому від 5 до 15 років. 

Це знаходить вияв у таких симптомах, як: 

1) неадекватне вибіркове емоційне реагування – неконтрольований вплив настрою на професійні стосунки; 

2) емоційно-моральна дезорієнтація – розвиток байдужості у професійних стосунках; 

3) розширення сфери економії емоцій – емоційна замкненість, відчуження згорнути будь-які комунікації; 

4) редукція професійних обов’язків – згортання професійної діяльності, прагнення якомога менше часу витрачати на виконання професійних обов’язків. 

Третя стадія (Фаза «виснаження»). Ознаки і симптоми третьої стадії. Можуть розвиватися фізичні і психологічні проблем типу язв і депресій. Людина може почати сумніватись у цінності своєї роботи, професій та самого життя. Характерні повна втрата інтересу до роботи і життя взагалі, емоційна байдужість, отупіння, відчуття постійної відсутності сил. Спостерігається порушення пам’яті і уваги, порушення сну. Людина прагне до усамітнення. Стадія може формуватися від 10 до 20 років. 

1) емоційний дефіцит – розвиток емоційної почуттєвості на тлі перевиснаження, мінімізація емоційного внеску у роботу, автоматизм та спустошення людини при виконанні професійних обов’язків; 

2) емоційне відчуження – створення захисного бар’єру у професійних комунікаціях; 

3) особистісне відчуження (деперсоналізація) – порушення професійних стосунків, розвиток цинічного ставлення до тих, з ким доводиться спілкуватися при виконанні професійних обов’язків, та до професійної діяльності взагалі; 

4) психосоматичні та психовегетативні порушення – погіршення фізичного самопочуття, розвиток таких психосоматичних та психовегетативних порушень, як розлади сну, головні болі, проблеми з артеріальним тиском, шлункові розлади, загострення хронічних хвороб тощо

Методика «Визначення психічного «вигоряння» О.О. Рукавішнікова

Анатолій

            Психоемоційне виснаження - Середній рівень 

    Виснаження проявляється у почутті втоми, нестачі енергії й ентузіазму, неспроможності бачити позитивні результати своєї праці, прояви байдужості у ставленні до людей з проявами роздратованості.

           Особистісне віддалення - Середній рівень 

    Характеризується зменшенням кількості контактів з оточенням, підвищенням роздратованості і нетерплячості в ситуаціях спілкування, негативізмом стосовно до інших

           Професійна мотивація - Дуже високий  рівень

      Характеризується продуктивністю професійної діяльності, оптимізм та зацікавленість у роботі, адекватна самооцінка професійної діяльності, прагнення до професійної досконалості.

        Отже, "психічне вигоряння" вже трішечки відчинило двері щоб завітати до вас в гості, поки прояви не помітні а отже вже потрібно звернути увагу на це. Передивіться свої погляди на відпочинок, спілкування з друзями та родиною.

    flower    

 Психоемоційне виснаження - Середній рівень 

    Виснаження проявляється у почутті втоми, нестачі енергії й ентузіазму, неспроможності бачити позитивні результати своєї праці, прояви байдужості у ставленні до людей з проявами роздратованості.

           Особистісне віддалення - Середній рівень

    Характеризується зменшенням кількості контактів з оточенням, підвищенням роздратованості і нетерплячості в ситуаціях спілкування, негативізмом стосовно до інших,можливо замкненість

      Професійна мотивація - Дуже високий  рівень

      Характеризується продуктивністю професійної діяльності, оптимізм та зацікавленість у роботі, активна участь вжитті школи, адекватна самооцінка, прагнення до професійної досконалості. 

            Отже, в прагненні  до досконалості не забувайте про "ложку дьогтю" а саме прояви "Психічного вигоряння". На даний час це майже не помітно.  Ведіть активний спосіб життя, завжди знаходьте позитив, і підтримуйте дружні стосунки.

    К. Анна       

Психоемоційне виснаження - Середній рівень 

    Виснаження проявляється у почутті втоми, нестачі енергії й ентузіазму, неспроможності бачити позитивні результати своєї праці, прояви байдужості у ставленні до людей з проявами роздратованості.

           Особистісне віддалення - Середній рівень 

    Характеризується зменшенням кількості контактів з оточенням, підвищенням роздратованості і нетерплячості в ситуаціях спілкування, негативізмом стосовно до інших

           Професійна мотивація - Дуже високий  рівень

      Характеризується продуктивністю професійної діяльності, оптимізм та зацікавленість у роботі, адекватна самооцінка професійної діяльності, прагнення до професійної досконалості.

                Отже, прояви "Психічного вигоряння" ще не в змозі до вас підступитися. Воно нагадує про себе втомою, напруження. Пом`ятайте що під лежачій камінь вода не тече, будьте рухливими, натхненими, позитивними і вигоряння вам не страшне.

 Психологічний супровід педагогічних працівників