Як побороти стрес на роботі
Дозуйте робоче навантаження
Уточніть, який мінімальний обсяг роботи необхідно виконати, і дозвольте собі не виконувати більше. Розподіліть завдання за пріоритетністю. Обов’язково робіть перерви в роботі. Відмовляйте тим, хто додатково навантажує вас не вашимиобов’язками.
Делегуйте і розподіляйте обов’язки та завдання
Навчіться передавати частину функцій підлеглим, а не замикайте всі робочі процеси на собі. Концентруйтеся на власних робочих функціях і не беріть на себе чужі.
Відпочивайте, робіть перерви
Щоб подолати стрес на роботі, потрібно час від часу виходити за межі стресових умов. Для цього і передбачений відпочинок.
🔹вийдіть на свіже повітря
🔹зателефонуйте друзям чи родичам
🔹зробіть вправу для очей, помалюйте чи подрімайте 15 хвилин, якщо маєте можливість
Рухайтесь
Прогулянка, офісна зарядка, кількахвилинний танок – чудові способи зняти напругу і відновити ресурси. Не засиджуйтеся на місці, за можливості завжди рухайтесь.
Оптимізуйте раціон харчування
🔹обмежте споживання цукру і рафінованих вуглеводів
🔹обмежте споживання кофеїну, алкоголю, трансжирів
🔹збільште споживання омега-3 жирних кислот
🔹уникайте вживання нікотину
🔹пийте зелений чай чи воду
Джерело: Анастасія Сухорукова, психологиня
ЯК ПІДТРИМАТИ СВОЮ ДИТИНУ ПІД ЧАС ВІЙНИ?
Іновації в освіті
Як почати будувати плани на майбутнє, незважаючи на війну?Рік тому наші довоєнні плани, сенси та бачення майбутнього було зруйновано. У такі моменти людина завмирає і намагається впоратися з реальністю. Її життя відібрали, не запитали, не дали можливості підготуватися.❓Що робити📌Спочатку прожити цю ситуацію як втратуЦе складно, тому що хочеться триматися за минуле щосили. Але зв’язок з тим, що пішло назавжди, тягне назад, ставить життя на паузу. Треба виплакати цю втрату. Дозвольте собі відчути злість та смуток. Головне не застрягти в цих станах. Адже зараз атмосфера “благодатна” для страждання, а тих, хто критикує радість та задоволення, забагато.📌 Не вимагати від себе стільки ж, скільки ранішеЗараз люди, так би мовити, регресують, відкочуються назад у примітивні форми захисту та задоволення базових потреб. Йдеться про піраміду Маслоу – безпека, повітря, вода, їжа, сон. Це нормально, і не треба спонукати себе на великі справи, якщо ви не висипаєтеся або щодня чуєте сирени повітряної тривоги.📌 Починати будувати короткострокові планиНа годину, день, тиждень. Акуратно та поступально, не перестрибуючи “через сходи”.📌 Не лаяти себе, не звинувачувати, якщо спочатку не виходитьВнутрішня підтримка є особливо важливою. Але чи можете ви взагалі спиратися на себе та свої відчуття? Якщо ні, цю опору потрібно поступово виростити.📌 Розпочати пошук нових сенсівСенси – це те, що тримає нас на плаву, допомагає справлятися з неідеальністю світу і з нашою незадоволеністю ним. Сенси не універсальні. Нема списку, який підійде всім, і його потрібно створити самому. У когось це можуть бути діти, в когось робота, хтось бачить себе в регулярних закоханостях, а хтось у тихому сімейному житті. ‼️Головне намагатися бути у стані “хотіння”, внутрішньо наповнюючись важливими особисто для вас речами.
Джерело: психоаналітикиня Ольга Корбут.
Страх самотності, що з’явився під час війни. Причини та як впоратись?
🔸 У суспільстві існує думка, що самотня людина не може вважатися успішною чи щасливою. Звісно, це стереотип, що зазнає активної критики в сучасному світі. Проте на підґрунті саме таких установок багато людей досі відчувають страх через самотність.
🔸 В архаїчному ж уявленні самотність дорівнювала смерті поза групою. Очевидно, чому в умовах війни люди все частіше можуть переживати страх самотності, хоча в мирний час абсолютно спокійно жили наодинці і не мали жодного дискомфорту. Війна стократно збільшила відчуття небезпеки.
🔸 Також є випадки, коли ми просто позбавлені можливості бути поруч із близькими людьми і тому відчуваємо страх через самотність. Під час війни багато українців рятуючись покинули свій дім, переїхали за кордон, хтось із пари залишився сам, коли чоловіка або дружину мобілізували до армії.
Безумовно, така різка зміна – важкий стрес, що може спровокувати страх засинати в порожній квартирі, виходити на вулицю і займатися щоденною рутиною. Він паралізує.
❓Тож як впоратися зі страхом самотності власними силами? Психологи радять:
🟢 Проаналізуйте свій страх – чи є він раціональним? Низка наших страхів не мають нічого спільного з реальною небезпекою для життя чи здоров'я. Тож дайте чесну відповідь собі – чому ви боїтеся самотності? Коли ви виявите справжнє джерело свого страху, спробуйте з ним попрацювати.
🔹Наприклад, ви боїтеся засинати наодинці або що до вашого житла хтось вдереться (на жаль, актуально для людей, які пережили окупацію). У разі, коли не йдеться про клінічні випадки (тобто аутофобію – патологічний страх самотності, також страх самого себе), спробуйте впоратися підручними засобами.
🔹Познайомтесь із сусідами, якщо ви зараз знаходитеся на самоті в чужому місті чи країні, поспілкуйтеся з баристою в кав'ярні поруч із домом, продавцем у найближчому магазині – це допоможе створити відчуття знайомого і безпечного простору.
🔹Якщо є змога, змініть замок на більш надійний або залишайте світло в квартирі вночі горіти, придбайте щось для самозахисту – на психологічному рівні це дозволить почуватися в порожній квартирі впевненіше.
🔹Якщо не можете заснути на самоті – домашній улюбленець або увімкнений перед сном фільм допоможуть зменшити відчуття страху.
🟢 Зовнішня опора. Знайдіть людину, друга, якому ви можете зателефонувати в будь-який момент, коли вас охоплює страх через самотність. Попередьте та спитайте, чи не проти він/вона допомогти вам впоратися з таким станом. Бути чесним і визнати необхідність у допомозі – це нормально.
🟢 Дні тиші та самопізнання. Щоб навчитися почуватися комфортно наодинці, спробуйте запровадити дні тиші. Спочатку проведіть у тиші годину, поспостерігайте за собою. Потім спробуйте пів дня. День. Можна поїхати у відпустку без друзів чи близьких. Це поступово навчить вас бути із собою, знаходити цінність у собі та знизить страх самотності.
❗️Важливо. В окремих випадках страх самотності пов'язаний із більш глибинними травмами та нав'язливими думками. У такому разі необхідна допомога кваліфікованого психолога. Платформа психологічної підтримки українців «Розкажи мені» працює дистанційно та на безоплатній основі. Не бійтеся звернутися по допомогу.
А чи боїшся ти темряви?Як наша психіка реагує на тривалу відсутність світла
Уже понад місяць українці живуть в умовах віяльних відключень електроенергії. Крім усім зрозумілих побутових проблем, тривале перебування без світла може також впливати на психоемоційний стан людини. Тож, якщо ви помітили за собою дивні зміни у настрої, поведінці та появу безпідставних фобій, цілком можливо, що їх джерелом є саме це.🟠 Перебування у темряві підвищує рівень стресу«Освітлення сигналізує мозку про помірну безпеку. В безпеці активність мигдалеподібного тіла знижується. Коли світла немає, мигдалеподібне тіло активується, сигналізуючи мозку про небезпеку. Так ми починаємо відчувати страх і тривогу», – розповідає експертка з нейроменеджменту Наталя Кадя.🟠 Крім того віяльні відключення електроенергії здатні суттєво впливати на режим дня та якість сну відповідно. Наприклад, ви можете страждати від безсоння або частіше бачити нічні жахи.❓Які заходи можуть допомогти впоратись з новими реаліями життя в умовах віяльних відключень?🔸Використовуйте штучні джерела світла. Якщо спати ще не час – спробуйте зайняти себе чимось, продовжуйте активність. 🔸Якщо світло з'явилося пізно ввечері, не варто вмикати освітлення на всю потужність. Використовуйте приглушене світло, щоб підготувати свій організм до сну.🔸Практикуйте дихальні вправи – вони допоможуть впоратися зі стресом. 🔸Намагайтеся не залишатися впродовж тривалого часу без освітлення наодинці. 🔸Спробуйте розробити новий режим дня, зважаючи на відключення електроенергії. Розуміння розпорядку та послідовності своїх дій в разі тривалої відсутності світла здатне зменшити рівень тривоги.
6 грудняДень Збройних сил України 2022Практикування вдячностіВдячність - це наша опора, адже ми можемо спиратися лише на те, що маємо. Навчаючись помічати те, що у нас є, ми вчимося переживати вдячність як стан душі та доброзичливого ставлення до себе, інших та світу.Пропонуємо вам кілька вправ, які дозволять розвинути це відчуття.
📝Щоденник вдячності. Придбайте красивий блокнот, у який вам буде приємно записувати події, за які ви вдячні. Ви також можете це робити у нотатках телефону. Щовечора приділіть 10 хвилин для того, щоби записати у щоденник або смартфон події дня, за які ви вдячні. Це може бути щось незначне на кшталт завершеного завдання на роботі, смачної кави, приємної телефонної розмови з другом, красивого заходу сонця.
📸 Помічайте щасливі миті. Зупиніться на мить та відчуйте подяку за кожне приємне переживання. Це також може стосуватися дрібних та банальних на перший погляд речей: посмішки перехожого, купівлі канцелярського приладдя, поїздці в офіс вперше після тривалого періоду work from home. Ще один лайфхак: фотографуйте моменти, в яких ви відчували вдячність, та зберігайте світлини в окремій папці телефону. В похмурий день ви зможете їх переглянути та згадати, що в світі є вдосталь доступних задоволень.
💌Напишіть лист вдячності Згадайте про людину, що вплинула на вас; когось, кому б ви хотіли подякувати, або того, хто є для вас дуже цінним. Напишіть листа цій людині, детально перелічуючи за що ви їй вдячні. Відправте листа, щоби виразити свою приязнь та почуття.
🫂Відвідайте людину, яку цінуєте Зробіть все те ж саме, що описано у попередній вправі, але замість відправки листа, вручіть його особисто. Ви можете також зачитати написане, дозволяючи людині пережити приємні емоції від вашої щирості.
⏰Будильник Встановіть будильник з періодичністю кожні дві години. З його сигналом подивіться навколо, помітьте людей поруч, згадайте, що відбулося протягом останніх декількох годин та знайдіть привід для вдячності.
💸Донат на ЗСУ Пожертви коштів та репост інформації — теж прояви вдячності. Кожен раз коли відчуваєте вдячність за можливість жити звичним життям - подякуйте тим, хто зараз нас захищає на передовій.
Психічне здоров'я таке ж важливе, як і фізичне. Адже без емоційної стабільності складно підтримувати близьких нам людей та радіти простим дрібницям.
https://invite.viber.com/?g2=AQAsGEPcFLEVTUtB8HORRfdJAu2dcZN5O2SOb7PGv%2Be41XFp5ypEB5EuHa2tppoj
Іновації в освіті
Сьогодні Україна відзначає День Гідності та Свободи.
Адже 22 листопада 2004 року розпочалася Помаранчева революція, а 9 років тому, 21 листопада 2013 року – Революція Гідності.
Після початку широкомасштабного вторгнення питання безпеки вийшло на зовсім інший рівень.Саме тому важливо розвинути нові навички та сформувати стійкі компетенції поведінки дітей, коли вони знаходяться на вулиці або вдома. На жаль, ми будемо зустрічатись з наслідками війни ще довгі роки, адже маємо багато вибухонебезпечних предметів на території нашої країни. Тому нам потрібно ознайомити наших учнів із можливими ризиками, які можуть їх спіткати у офлайн-середовищі.
03 листопада 2022р. о 10.30 для учнів буде проведено онлайн співробітниками ГУ ДСНС України в Харківській області профілактичний захід «Єдиний урок з безпеки». В групи учнів потрібно розмістити цю інформацію для підключення до зустрічі. Посилання на зустріч: https://meet.google.com/crj-bbcp-shu 
Виступ
“Подолання
труднощів
у період адаптації до
шкільного життя”
методичний порадних молодим вчителям ЛМТГ від 18.10.2022
Ляхова Н.В
Гаряча лінія психологічної підтримки сімей, які постраждали під час війни.
☎️ Якщо хтось із вашої родини зник безвісти, потрапив у полон, зазнав катувань чи насильства під час війни, ви можете зателефонувати на безкоштовну гарячу лінію за номером: +380674470705 та отримати фахову психологічну допомогу.
⏰Фахові спеціалісти працюватимуть щоденно з 9:00 до 18:00.
Також можна зареєструвати своє звернення на платформі «Розкажи мені», скориставшись вкладкою «Зниклі безвісти»: https://tellme.com.uaПісля реєстрації, кожен, хто потребує допомоги, отримає три фахові консультації з провідними спеціалістами.📌Гарячу лінію створено у межах проєкту із надання психологічної допомоги, що впроваджується ГО «Міжнародна конфедерація протидії корупції, організованій злочинності та тероризму» у партнерстві з ГО «Спільноти самодопомоги» за сприяння Програми розвитку ООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Бережіть своє життя
ЯК ПОДОЛАТИ СТРЕС, ПЕРЕБУВАЮЧИ В УКРИТТІ
Є кілька речей, яких варто навчитися, щоб краще справлятись із стресом, ховаючись в укритті.🧾 1. Пристосування та зосередження на тому, що ви можете контролювати, а не на тому, чого змінити вам не під силу. Щоб почуватися краще — думайте про те, що можливо зробити «тут і зараз».🧠У моменти активації частин мозку, які відповідають за прагнення та пошук того, що може піти нам на користь, — відбувається своєрідне перемикання й відволікання від страху та паніки.🧾 2. Навчитися мріяти. 📌Під час Другої світової війни було виявлено, що дуже корисно концентруватися на тих справах, які плануєте виконати одразу після завершення війни. •Подумайте, що робитимете, куди поїдете, чого навчитеся, що збудуєте, з ким зустрінетеся… ❗️Мріяти в часи тотальної невизначеності дуже складно, але, якщо ви ховаєтеся в укритті, важливо не фіксуватися на своєму страху, бо сіяння паніки — один із різновидів зброї, яку використовує ворог. •Адже страх зазвичай приносить набагато більше страждань, ніж нам здається. Ви не можете вплинути на хід бомбардувань, проте — можете працювати над своїм самопочуттям і прокачувати навички стресостійкості. 🧾 3. Знаходячись в укритті, контактуйте з іншими людьми. •Бавтеся з дітьми. Згадайте ігри, як-от «Слова», «Крокодил», «Хто я», та запропонуйте пограти іншим або членам своєї родини. •Якщо у вас нема ніякого бажання з кимось спілкуватися — встановіть на телефон додатки з кросвордами або тетрісом.🧾 4. Звертайте увагу на присутніх. Можливо, комусь знадобиться допомога або підтримка.🧾 5. Обов'язково пийте воду в достатній кількості.🧾 6. Опануйте нескладні дихальні техніки й використовуйте їх, коли є нагальна потреба знизити рівень тривоги.за матеріалами https://invite.viber.com/?g2=AQAsGEPcFLEVTUtB8HORRfdJAu2dcZN5O2SOb7PGv%2Be41XFp5ypEB5EuHa2tppoj
UNICEF Ukraine
Важливо для дорослих та дітей знати правила мінної безпеки! Там, де тривали активні бойові дії, залишилось чимало замінованих об'єктів, нерозірваних боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів 
Головне правило для усіх - Не підходь! Не чіпай! Телефонуй 101! А щоб допомогти батькам поговорити з дітьми на серйозну тему ми підготували ігрові картки із загадками. Сьогодні публікуємо першу частину, а за кілька днів поділимось ще порцією загадок. Як провести гру з дитиною? Кожна загадка має пару картинок — загадка та ілюстрація відгадки до неї. 
На одній картинці ви бачите текст загадки. Спочатку зачитайте його. 
На іншій парній картинці — відгадка. Покажіть дитині цю картинку, коли вона відгадає загадку і попросіть дитину знайти той предмет, який вона відгадала чи обговоріть ситуацію, про яку йшла мова у загадці. Запрошуємо також батьків чи вчителів разом створити ще більше загадок, які допоможуть дітям вивчати правила мінної безпеки. Пишіть у коментарях свої варіанти, а ми опублікуємо їх у наступних публікаціях 
Сьогодні Україна відзначає День Гідності та Свободи.
Після початку широкомасштабного вторгнення питання безпеки вийшло на зовсім інший рівень.Саме тому важливо розвинути нові навички та сформувати стійкі компетенції поведінки дітей, коли вони знаходяться на вулиці або вдома. На жаль, ми будемо зустрічатись з наслідками війни ще довгі роки, адже маємо багато вибухонебезпечних предметів на території нашої країни. Тому нам потрібно ознайомити наших учнів із можливими ризиками, які можуть їх спіткати у офлайн-середовищі.
Виступ
“Подолання
труднощів
у період адаптації до шкільного життя”
методичний порадних молодим вчителям ЛМТГ від 18.10.2022
Важливо для дорослих та дітей знати правила мінної безпеки! Там, де тривали активні бойові дії, залишилось чимало замінованих об'єктів, нерозірваних боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів Головне правило для усіх - Не підходь! Не чіпай! Телефонуй 101! На одній картинці ви бачите текст загадки. Спочатку зачитайте його. На іншій парній картинці — відгадка. Покажіть дитині цю картинку, коли вона відгадає загадку і попросіть дитину знайти той предмет, який вона відгадала чи обговоріть ситуацію, про яку йшла мова у загадці. 
Страх — стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний очікуванням чого-небудь неприємного та небажаного. Також страх дуже часто плутають з переляком, але відчуття дуже схожі.
Фо́бія (від дав.-гр. φόβος — «страх, хворобливий страх») — ірраціональний, інтенсивний і постійний страх, що викликається певними ситуаціями, діями, речами, тваринами або людьми. Основним симптомом цього розладу є надмірне й необґрунтоване бажання уникнути подразника, що відлякує. Коли фобія виходить з-під контролю, і якщо вона заважає повсякденному життю, то діагностується як особистісний або психічний розлад[1].
У деяких випадках фобії, навпаки, зумовлюють ірраціональну емоційну реакцію, що супроводжується агресією, та стимулюють спроби раціонального обґрунтування, а також агресивні дії проти об'єктів фобії, як то ксенофобія тощо. Деякі дослідники вважають, що у таких випадках використання терміну «фобія» не є коректним[2].
Іноді фобії виникають при деяких психічних розладах, неврозах, іноді при перевтомі, після психічного стресу[3].
Види фобій[ред. | ред. код]
Вчені поділяють фобій на три основні види[4][5]:
- Соціальні фобії — острах соціальних ситуацій.
- Агорафобія — страх відкритого простору й натовпу, страх виявитися в пастці в неминучому місці або ситуації; страх опинитися в ситуації, з якої негайна втеча не уявляється можливою, або в якій допомога не буде доступною.
- Специфічні фобії — страх перед конкретним об'єктом (наприклад, страх змій).
Специфічні в свою чергу поділяються на[5]:
- Страх природного середовища — острах блискавок, води, шторму й т.д.
- Побоювання тварин — страх перед зміями, гризунами, павуками й т.д.
- Медичне побоювання — пов'язані з острахом крові, одержання ін'єкції, відвідування лікаря, наявністю хвороб, тощо.
- Ситуативні — острах мостів, залишення будинку, бути похованим заживо, зустрічі з вагітною, водіння й т.д.
Стрес (від англ. stress — напруга, тиск) — неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.
Термін «стрес» у фізіологію та психологію вперше ввів у 1932 році Волтер Бредфорд Кеннон у своїх класичних роботах з універсальної реакції «боротись чи втікати» (англ. fight-or-flight response)[1]. Досить часто авторство терміна передають відомому канадському фізіологу Гансу Сельє, проте використовувати саме поняття стрес він почав лише у 1946 році для пояснення загального адаптаційного напруження.
Дисфори́я (от греч. δυσφορέω «страдать, мучиться; досадовать») — форма болезненно-пониженного настроения (антоним слова «эйфория»), характеризующаяся мрачной раздражительностью, чувством неприязни к окружающим. В отличие от гипотимии, для дисфории не характерна психическая и двигательная заторможенность, но характерны частые аффективные вспышки и лёгкость проявления агрессии.
Дисфория может входить в структуру депрессивного синдрома (дисфорическая депрессия) или смешанного состояния (дисфорическая мания)[1]. Также часто наблюдается в следующих случаях:
- Наркомания (дисфория входит в структуру абстинентного синдрома)
- Предменструальный синдром
- Острая реакция на стресс
- Тревожный невроз
- Посттравматическое стрессовое расстройство
- Некоторые расстройства личности (например, пограничное расстройство личности, диссоциальное расстройство личности)
- Дисморфофобия
- Гипогликемия
- Шизофрения
- Бессонница
- Сексуальные нарушения (временная гиполибидемия, болезненный половой акт, эректильная дисфункция)
- Хроническая боль
- Гипертиреоз (тиреотоксикоз)[2]
- Болезнь Кушинга
При эпилепсии дисфория может предшествовать припадку, завершать его или выступать в качестве эквивалента.
Для лёгкой дисфории характерны придирчивость, ворчливость, обидчивость, а также иногда ирония и язвительность. Обычно лёгкую дисфорию окружающие принимают за присущую индивидууму характерологическую особенность. Тяжёлая дисфория проявляется тоской, злобой, чувством отчаяния и безысходности, а также вспышками ярости[3].
При дисфориях также часто отмечается чувство разочарования и общей неудовлетворённости, потери интереса к жизни. Это состояние может привести к злоупотреблению алкоголем или наркотиками[4]. Есть также риск совершения противоправных поступков или самоубийства[3].
"Каков человек, такова его и речь"
Не ігноруйте й не ухиляйтесь від запитань, але не лякайте, коли будете відповідати.
2. Пояснюйте, що наша армія захищає нас. У дорослих є план. У вас також є план – обговоріть деталі, що робити в стресових ситуаціях, дайте конкретні інструкції. Поясніть, що ви йдете в більш безпечне місце, проте воно може бути менш комфортним, ніж дім, розкажіть, що зібрали необхідні речі, дайте можливість обрати, що дитина візьме із собою (так вона відчуватиме відповідальність і хоча б мінімальний контроль над ситуацією).
3. Дайте можливість висловити емоції. Скажіть, як самі себе почуваєте (боятися – це нормально, на своєму прикладі покажіть що страх – це ок, ви розумієте дитину, проте не панікуйте й будьте опорою). Потім запитайте в дитини, що вона відчуває, – дайте їй час відкритися, не наполягайте, якщо не хоче говорити.
Обговоріть, що робити із сильними емоціями, і спробуйте зробити це разом: можна плакати, кричати, стискати щось, фізично рухатися (стрибати, ходити), дихати глибоко (глибокий вдих – затримка дихання – видих, для дуже маленьких дітей ще можна дихати так, ніби сильно дмухаєш на квітку). Якщо помітили, що дитина стала панікувати – подихайте разом, випийте ковток води, обійміться. Будьте поруч, дайте знати: як тільки що – ви тут, нехай звертається до вас – вона не одна.
4. Залучайте дитину до вибору того, що будете робити. Давайте вибір із кількох варіантів: будемо дивитися мультик чи помалюємо? Пограємо в цю гру чи в цю?
5. У кожної сім’ї є справи, які ви щодня робили разом – продовжуйте їх робити, це дасть можливість дитині на чомусь концентруватися, трохи поверне відчуття спокою. Якщо ви робили руханку зранку, а ввечері дивилися пізнавальні відео – продовжуйте.
6. Коли слідуєте з дитиною в сховище, поясніть, що кожен герой казок та мультиків проходить випробовування на сміливість і долає різноманітні перешкоди. Пригадайте казки, які читали дитині, мультики, які ви дивилися разом, і згадайте, які там були випробовування. Це допоможе дитині зрозуміти неунікальність ситуації й запустити механізми адаптації.
7. У сховищах холодно або душно, тісно, темно. Але у всіх людей є уява! Пограйте з дитиною в гру “а вигадаймо щось кольорове, щось дивне, щось з вухами й інше”. Так можна зменшити вплив депривації (психічний стан, коли немає змоги задовольняти деякі основні (життєві) психічні потреби достатньою мірою впродовж тривалого часу.
8. Коли лунають вибухи та постріли, а ви в укритті, можна з дитиною уявляти великі крила янголів (фей тощо), що боронять наших воїнів та допомагають їм нас захищати.
9. Коли в дитини виникають запитання, як ми можемо допомогти, – малюйте з малечею малюнки підтримки та публікуйте їх у соціальних мережах. Так дитина побачить і відчує, що вона теж робить щось важливе.
10. Фізичні ігри, дихальні вправи, навчання, вивчення іноземної мови теж допоможуть організму стабілізувати психічну систему після дезорганізації воєнним станом.
Найважливіше: будьте спокійні й разом із близькими, вірте в нашу армію!
Немає коментарів:
Дописати коментар